Карти АТБ S.T.A.L.K.E.R. 2 (37-48) - Статьи - Каталог статей

	Понедельник, 11.05.2026 Пусто ☢	Главная \| Регистрация \| Вход \| RSS	Приветствую Вас Гость

Карти АТБ S.T.A.L.K.E.R. 2 (37-48)

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 08-95 Матеріали КПК 37	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 08-95 Лабораторія Х-11 Розташування: район НДІЧАЗ Призначення Лабораторія Х-11 виконувала функцію дублюючого об’єкта для Х-7 та створювалася як окрема тестова й налагоджувальна платформа. Її основним призначенням було проведення тестових запусків систем, налагодження обладнання та безпечне дистанційне підключення до Х-7 без прямого залучення Генераторів. Основні відомості У процесі роботи над проєктом Генераторів вчені Лебєдєв і Каланча дійшли висновку, що використання основного комплексу для експериментів високого ризику є недоцільним. Саме це стало підставою для створення Х-11 як ізольованої лабораторії, здатної імітувати роботу ключових систем та відстежувати їхню поведінку під навантаженням. Під час експериментів з підключення до ноосфери Х-11 виконувала роль пункту дистанційного спостереження, збору телеметрії та контролю стабільності систем. Додатково лабораторія використовувалася як сховище зразків мутантів, доставлених з інших Х-лабораторій. Завдяки інтеграції в єдину мережу Х-лабораторій, пов’язаних з Генераторами та збереженню лабораторії у відносно працездатному стані після Другої катастрофи, територію над лабораторією було обрано для будівництва Науково-дослідного інституту Чорнобильської аномальної зони. У 2021 році внаслідок збою під час експерименту з Альфа-артефактом, Х-11 зазнала критичних ушкоджень. Аномальний викид призвів до значних руйнувань як підземного комплексу, так і інфраструктури Інституту. Після інциденту всі роботи було припинено, а об’єкт визнали непридатним для подальшої експлуатації.

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 07-00 Матеріали КПК 38	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 07-00 Лабораторія Х-17 Розташування: НДЦ «Малахіт» Основні відомості та призначення Лабораторія Х-17 створена для дослідження ноосфери та розробки технологій прямої взаємодії з нею. Лабораторія спеціалізувалася на експериментальних методах зчитування, інтерпретації та візуалізації інформаційних структур, пов’язаних зі свідомістю живих істот. Основним напрямом робіт у Х-17 була розробка Візіографа — унікального пристрою, призначеного для прямого доступу до ноосфери. Після підтвердження існування ноосфери у 1995 році науковці дійшли висновку, що інформація про свідомість усіх живих істот зберігається у специфічному прошарку так званої «тонкої матерії». У межах програми С-Свідомості Візіограф розглядався як аварійний і водночас експериментальний засіб «вивантаження» свідомості з цього середовища. Лабораторія Х-17 була розташована під промисловим майданчиком, у якому пізніше було організовано Науково-дослідний центр «Малахіт». Попри те, що Х-17 пережила Другу катастрофу без критичних конструктивних ушкоджень, значна частина технічної та наукової документації була втрачена або знищена. Це суттєво ускладнило подальшу реконструкцію повної картини досліджень і справжнього потенціалу Візіографа.

Архів НДІЧАЗ, секція ТЧ 06-86 Матеріали КПК 39	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція ТЧ 06-86 Лабораторія Х-5 Розташування: район Хімзаводу, під комплексом НДІ «Агропром». Напрями досліджень До катастрофи 2006 року лабораторія працювала над проєктом «Повідець» під керівництвом професора Двупалова. Після утворення Аномальної Зони С-Свідомість змінила пріоритети на проєкт «Контролер», мета якого полягала у створенні людських зразків з біологічними та технологічними модифікаціями — потенційних суперсолдатів, здатних підключатися до мережі Моноліту. Після створення 18 прототипів експерименти досягли успіху — так з'явився Фауст. Структура та функції Х-5 була підземним продовженням НДІ «Агропром», що офіційно досліджував вплив радіації на рослини та можливість вирощування «чистих» продуктів на забруднених ґрунтах, а неофіційно — вплив на свідомість живих істот. Лабораторія також слугувала одним із головних вузлів зв’язку між лабораторіями проєкту «X». Історія та статус У 2003 році НДІ «Агропром» очолив Павло Стриж, член С-Свідомості. Х-5 функціонувала якийсь період і після Другої катастрофи. Відсутність основної частини наукового обладнання свідчить про ймовірну евакуацію лабораторії. У 2011 році нижні яруси лабораторії було затоплено, остаточно унеможлививши доступ до частини приміщень.

Архів НДІЧАЗ, секція ЧН 05-70 Матеріали КПК 40	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція ЧН 05-70 Загоризонтна радіолокаційна станція «Дуга» (військовий індекс 5Н32) Розташування і призначення Загоризонтна радіолокаційна станція була первісно створена як елемент системи раннього виявлення пусків міжконтинентальних балістичних ракет. Розташована поблизу військової бази Чорнобиль-2, антена комплексу була найбільшою спорудою в регіоні ще до аварії 1986 року, і від самого початку мала статус особливо секретного військового об’єкта. Паралельно з офіційним призначенням «Дугу» розглядали як перспективну платформу для нетрадиційних досліджень. Учені НДІ «Радіохвиля» (місто Лиманськ) проводили роботи з адаптації антенного комплексу для прийому та випромінювання псі-сигналів. Для цього поблизу інституту було збудовано зменшену експериментальну копію антени, на якій відпрацьовували режими, небезпечні для використання на основному об’єкті. Основні відомості Після Першої катастрофи інтерес до «Дуги» різко зріс. Виявлення мережі Х-лабораторій у Зоні дало підстави вважати станцію одним із вузлових елементів інфраструктури проєкту «X», здатним забезпечувати широкомасштабний псі-вплив. Саме на базі напрацювань стосовно «Дуги» згодом було створено пристрій пригнічення агресії «Веселка», більш відомий як «Випалювач мізків». Після утворення Аномальної Зони станція з певного моменту почала використовуватись як головна антена КПК-зв’язку.

Архів НДІЧАЗ, секція ПП 62-73 Матеріали КПК 41	Далін: Архів НДІЧАЗ, витяг з особової справи ПП 62-73 Позивний: «Генерал Таченко» Справжнє ім’я: невідоме Вік: 45 Фракція: Долг Статус: загинув Досьє відкрито: 08.08.2012 Загальна характеристика Генерал Таченко — колишній військовий, учасник одного з Загонів евакуації. Обірвав зв'язок та вирішив залишитися в Зоні, організувавши Долг, першу сталкерську фракцію. Його авторитет ґрунтувався не на посаді, а на особистому лідерстві, коли сама присутність Таченка миттєво забезпечувала дисципліну та порядок. Він сприймався як людина війни, для якої мир — лише коротка пауза між операціями. Риси характеру Непоступливий, жорсткий і схильний до тотального контролю. Таченко не визнавав компромісів і напівзаходів, вважаючи їх проявом слабкості. Він дивився на світ як на сукупність проблем, що потребують радикальних рішень, а себе вважав єдиним, хто здатен винести тягар відповідальності за них. Вимога абсолютного підпорядкування була продиктована переконанням, що тільки жорстка ієрархія забезпечує виживання. Ставлення до війни та Зони Він воював не лише з конкретними загрозами, а й із самою природою Зони та з тими, хто недооцінює її небезпеку. Для нього Зона — це не загадка, а противник, якого необхідно стримувати будь-якою ціною. Принципи та переконання «Обов’язок понад усе» — не гасло, а основа його світогляду. Таченко був готовий жертвувати ресурсами, людьми й навіть власним життям заради глобальної безпеки. Саме ця готовність до крайніх рішень викликала до нього повагу й страх одночасно. Поточний стан За невідомих обставин загинув у просторовій аномалії.

Архів НДІЧАЗ, секція ТЧ 10-04 Матеріали КПК 42	Далін: КПК № 42. З щоденника доктора Даліна Я дедалі частіше усвідомлюю, що Генератори помилково сприймаються як окремий феномен. Без доступу до Х-7 ми бачимо лише наслідки, але не механізм їхньої роботи. Водночас до лабораторії неможливо під’єднатися без доступу до мережі Х. Вона — ключовий інтерфейс між людською свідомістю та ноосферними структурами, які живлять і стабілізують Генератори. Саме в Х-7 батько здійснював калібрування системи, я маю виправити його помилкові розрахунки. Після втрати С-Свідомості Генератори працюють у напівавтономному режимі, що пояснює зростання нестабільності та хаотичні сплески псі-випромінювання. Дані з периферії запізнілі та фрагментарні, тому ми лише реагуємо, а не передбачаємо. Якщо розрахунки Агати вірні, то полковник має шанс стабілізувати Зону через останню вільну капсулу О-КТА. Але все це не має сенсу, поки ми не знайшли, як туди дістатися.

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 08-03 Матеріали КПК 43	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 08-03 Фундамент Розташування: Прип’ять Загальний опис Фундамент — центральна лабораторія проєкту «Х», що виконує функцію вузла керування та зв’язку всієї мережі «Х». Саме через Фундамент здійснюється координація роботи підпорядкованих лабораторій, псі-установок і допоміжних об’єктів мережі. Поточний стан Після відновлення мережі «Х» синхронізатор у Фундаменті відновив функціонування. Фіксується стабільна псі-активність та обмін даними з іншими вузлами мережі. Точне розташування Фундаменту залишається невідомим через протидію Корпусу розвідникам, що діють у Прип’яті.

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 10-04 Матеріали КПК 44	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція CЧ 10-04 Лабораторія Х-19 Розташування: ЧАЕС Основний напрям досліджень Під керівництвом доктора Войтенко, однієї з учасниць групи С-Свідомість, у лабораторії X-19 проводили генетичні дослідження, спрямовані на вивчення впливу ноосфери на структуру ДНК живих організмів. У ході експериментів аналізувалися мутаційні зміни, що виникали під дією впливу аномальної енергії ноосфери. Паралельно велися роботи з пошуку біо-механізмів, здатних забезпечити стабільну взаємодію біологічних систем з аномальною енергією. Одним із таких напрямків було створення експериментальних псі-організмів, які могли б виступати носіями або провідниками аномального поля і водночас бути потенційною ланкою між живою матерією і штучними псі-структурами мережі «Х». Результати досліджень Дослідження, проведені в X-19, стали науковою та методологічною основою для створення установки «Я-1М» у Х-16 (дивись архів, секція ТЧ 07-90). Отримані в лабораторії дані дозволили розробити концепцію штучної псі-структури, здатної до обробки величезних масивів даних ноосфери. На пізніх етапах проєкту планувалося здійснити синхронізацію псі-організмів, створених у X-19, із «Я-1М», що мало забезпечити контрольований двосторонній обмін між живими системами та штучним псі-контуром. Статус Через розташування під ЧАЕС, територія сильно забруднена радіацією та аномальними утвореннями. Інформація про точне розташування лабораторії відсутня, що наразі унеможливлює її пошуки.

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 19-05 Матеріали КПК 45	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 19-05 Альфа-артефакт — перший відомий у світі артефакт аномального походження. Вперше отриманий у 1995 році під час Першого Карибського експерименту, ще задовго до утворення Аномальної Зони. Після виявлення артефакт був залучений до досліджень у межах проєкту «X» як потенційне джерело аномальної енергії нового типу. У ході експериментів встановлено, що Альфа-артефакт здатен перетворювати електричну енергію на псі-поле. Його унікальні властивості були використані для живлення мережі «X» та установки «Моноліт». Наукові підрозділи НДІЧАЗ неодноразово намагалися відтворити Альфа-артефакт шляхом штучного синтезу на фермі артефактів. Усі спроби завершилися невдачею, що підштовхнуло вчених НДІЧАЗ до проведення Другого Карибського експерименту. Операція зазнала зриву внаслідок диверсії з боку сталкерів фракції Іскра. Попри це в результаті експерименту утворився другий відомий Альфа-артефакт, що підтвердило можливість його появи в неконтрольованих умовах.

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 26-92 Матеріали КПК 46	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 26-92 Грозова ягода — один із найбільш відомих та міфологізованих артефактів електричної природи. Рідкісність та здатність суттєво підняти витривалість його носія надали артефакту легендарного статусу серед сталкерів. Без відповідного захисту володіння артефактом є вкрай небезпечним через його сильну радіоактивність. Цікава особливість: при нагріванні понад 78 градусів Цельсія провокує групові галюцинації утопічного типу.

Архів НДІЧАЗ, секція ЧН 45-52 Матеріали КПК 47	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція ЧН 45-52 Компас має високу ціну серед сталкерів через властивість створювати гравітаційне поле, яке здатне уповільнювати або відхиляти кулі та уламки, що суттєво покращує захист його власника. Без відповідного захисту володіння артефактом є вкрай небезпечним через його сильну радіоактивність. Серед сталкерів поширена думка, що цей артефакт допомагає знайти дорогу з просторових аномалій. Отримати подарун

Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 34-42 Матеріали КПК 48	Далін: Архів НДІЧАЗ, секція СЧ 34-42 Дивна квітка — один із видозмінених предметів Зони. Шанси знайти Дивну квітку вкрай низькі — мало кому вдається не заснути під дією аномального макового поля. Аромат квітки здатний приховати її носія від гострого нюху хижаків, але з часом він вивітрюється. Щоб аромат знову набрав сили, треба лягти спати з квіткою на поясі.